Zamanagóy Ukraina enciklopediyası

Zamanagóy Ukraina enciklopediyası
Negizgi atı	ukrainsha Енциклопедія сучасної України
Avtorı	kollektiv
Janr	enciklopediya
Mámleket	Ukraina
Kitap jazılǵan til	ukrain tili
Original baspa jılı	2001-jıldan
Sıylıqları	«Jıldıń mádeniyat joybarı» nominaciyası 2002
Websayt	http://esu.com.ua/

Zamanagóy Ukraina enciklopediyası (ZUE; ukrainsha Енциклопедія сучасної України, ЕСУ) — pútkil Ukrainanı qamtıp alǵan birinshi enciklopediya. Onı 30 tomlıq etip basıp shıǵarıw rejelestirilgen. Bul kitaplarǵa 100 mıńnan aslam maqala, 80 mıńǵa shamalas súwret hám reńli qosımshalar kirgiziledi. 2021-jıldıń yanvar ayına shekem 22 tom basıp shıǵarılǵan. Hár bir tomnıń tirajı 10 000 dana. 2001-jıldan baslap basıp shıǵarıladı.

Enciklopediya haqqında

«Zamanagóy Ukraina enciklopediyası» zamanagóy Ukrainanıń tolıq súwretin beredi. ZUE Ukraina ulıwma enciklopediyası, Ukraina izertlewleri enciklopediyası hám Ukraina Sovet enciklopediyası sıyaqlı Ukraina enciklopediyalarınıń dástúrlerin dawam ettiredi. Bul Ukraina haqqındaǵı pútkil jer júzilik maǵlıwmatlar deregi esaplanadı.

ZUE ilim hám kórkem-ónerdiń belgili ǵayratkerleri, aktyorlar, sportshılar, jazıwshılar, siyasat, jámiyetlik hám mámleketlik ǵayratkerler haqqında kóplegen jeke maqalalardı basıp shıǵaradı. ZUE dóretiwshilik jámááti ideologiyalıq sebepler menen kún tártibinen shette qalǵan júdá az tanılǵan ukrainalılar haqqındaǵı maǵlıwmatlardı tariyxıy hám ilimiy aylanısqa kirgizip, áhmiyetli biografiyalıq maǵlıwmatlardı usınadı. ZUEda Ukrainaǵa baylanıslı ulıwma waqıyalar, institutlar, túsinikler hám ilimiy baǵdarlarǵa baǵıshlanǵan keń kólemli maqalalar blogı bar.

ZUEda tek ǵana Ukraina puqaraları haqqında emes, al migraciya tarawında hár qıylı tarawlarda abırayǵa erisken ukrainlar haqqında da maǵlıwmatlar bar. Enciklopediyada Ukraina boyınsha izertlewler alıp barıp atırǵan sırt elli izertlewshiler, sonday-aq, Ukrainanıń sırtında jasap atırǵan ukrainlerdiń tıǵız jaylasqan orınları haqqındaǵı maqalalar da orın alǵan. Enciklopediyada Ukrainada jasaytuǵın milliy azshılıqlardıń tariyxı, institutları, basılımları hám jetekshi wákilleri haqqında maǵlıwmat berilgen.

ZUE mazmunı Ukrainanıń barlıq aymaqların qamtıp alǵan bolıp, onda Ukrainanıń qalaları, rayonları hám qalalıq posyolkaları haqqında tolıq maqalalar, bir jerlerdiń tariyxı, tábiyǵıy shárayatı, ekonomikalıq jaǵdayı, sanaatı hám awıl xojalıǵınıń rawajlanıwı, ilimiy hám bilimlendiriw mákemeleri, mádeniyat orayları, diniy jámáátler hám bul jerlerdiń ataqlı jergilikli xalqı haqqında maǵlıwmatlar berilgen. ZUEda barlıq mámleketlik hám jeke menshik joqarı oqıw orınları, ilimiy-izertlew institutları hám hár qıylı múlk formalarına iye eń áhmiyetli sanaat kárxanaları haqqındaǵı maqalalar orın alǵan.

ZUEda kóplegen túsindiriw materialları: kartalar, kesteler hám basqa súwretler bar. ZUE maqalalarınıń derlik barlıǵı eń áhmiyetli bibliografiyanı beredi.

ZUE avtorları arasında Ukraina Milliy ilimler akademiyası hám sanaat akademiyalarınıń jetekshi qánigeleri, joqarı oqıw orınlarınıń izertlewshileri, kórkem-óner tariyxshıları, jergilikli tariyxshılar, diaspora ilim wákilleri hám jas jazıwshılar bar. ZUE Ukraina Milliy Ilimler Akademiyası enciklopediyalıq izertlewler institutı tárepinen qollap-quwatlanadı, onda «Zamanagóy Ukraina enciklopediyası»nıń ilimiy izertlewler hám ilimiy-shólkemlestiriwshilik qollap-quwatlaw bólimi jaylasqan.

ZUE 2002-jılı «Jıl adamı» milliy baǵdarlamasında «Jıldıń mádeniyat joybarı» nominaciyası boyınsha sıylıqlanǵan.

Elektron versiyası

«Zamanagóy Ukraina enciklopediyası»nıń 2014-jildan baslap onlayn versiyası bar.

2019-jıl oktyabr ayı basına «Zamanagóy Ukraina enciklopediyası»nıń elektron versiyası Alexa xalıqaralıq Internet xızmeti tárepinen járiyalanǵan Ukraina Internet paydalanıwshıları arasındaǵı barlıq saytlar reytinginde 3105-orındı iyeledi. Basqa ukrain onlayn enciklopediyaları menen salıstırǵanda Wikipediadan bir qansha artta (7-orın), biraq «Úlken Ukraina enciklopediyası»nıń elektron versiyasınan aldında (9718-orın) jaylasqan. Bunıń sebebin Ukraina Milliy ilimler akademiyası enciklopediyalıq izertlew institutınıń izertlewshisi, filologiya ilimleriniń kandidatı Aleksandr Ishchenko VUE saytınıń ZUE saytınan júdá jas ekeni hám bul jaǵday web-betlerdiń Google sıyaqlı izlew sistemalarındaǵı reytingine tásir kórsetkeni menen baylanıstıradı. Biraq Wikipediadan artta qalıwınıń tiykarǵı sebebi Wikipedianıń úlken kólemde ekenliginde edi. 2019-jıl iyul jaǵdayına muwapıq Wikipediada 301 til bólimleri bar edi hám olar jámi 50 mln.nan artıq maqalalardı óz ishine alǵan (2024-jıl 1-oktyabr jaǵdayına muwapıq «Ukrainsha Wikipedia»da 1 347 198 den artıq maqalalar bar edi), Wikipedianıń onlayn versiyası bolsa sol sánede 76 mıńǵa jaqın Web-betlerden ibarat edi. ZUEniń elektron versiyasınıń kemshiliklerden biri basılımlardıń ólshemindegi sheklewler sebepli maǵlıwmattı usınıwdıń qolaylı túri bolǵan qaǵaz basılımlarda sózlerdiń úzliksiz qısqartıwlarınan paydalanıw bolıp tabıladı. Internet paydalanıwshıları ushın qaǵazdı únemlew zárúr bolmaǵan sharayatta bunday forma oqılıp atırǵan teksttiń belgili dárejede túsiniksizligine alıp keledi.

2021-jılǵı maǵlıwmatlarǵa bola, ZUEniń elektron versiyası eń kóp tarqalǵan qalalar Kiev, Lvov hám Ivano-Frankivsk bolıp esaplanadı. «Karpat (Karpat tawları)», «Qorshaǵan ortalıqtıń pataslanıwı», «Biologiyalıq sistema» saytındaǵı eń kóp qızıǵıwshılıq oyatqan maqalalar bolıp esaplanadı.

Tomlar

Tom	Hárip	Baspa jılı	Betler sanı	Maqala sanı	Illyustraciyalar	Kartalar	ISBN
1	А	2001	823	2732	1628	12	ISBN 966-02-2075-8
2	Б— Біо	2003	871	3644	3172	33	ISBN 978-966-02-2681-0
3	Біо— Бя	2004	695	3155	2640	19	ISBN 978-966-02-2682-9
4	В— Вог	2005	699	3015	2486	29	966-02-3354-X
5	Вод— Гн	2006	727	3198	2642	20	ISBN 978-966-02-3355-8
6	Го— Гю	2006	711	3289	3230	14	ISBN 978-966-02-3966-1
7	Ґ— Ді	2007	707	2645	2522	14	ISBN 978-966-02-4457-3
8	Дл— Дя + А— Ґ (доб.)	2008	715	3063	3107	14	ISBN 978-966-02-4458-0
9	Е— Ж	2009	711	2546	2216	10	ISBN 978-966-02-5720-7
10	З— Зор	2010	711	2759	2622	18	ISBN 978-966-02-5721-4
11	Зор— Как	2011	711	2576	2468	13	ISBN 978-966-02-6092-4
12	Кал— Киї	2012	711	2685	2649	16	ISBN 978-966-02-6472-4
13	Киї— Кок	2013	711	3032	3192	13	ISBN 978-966-02-6814-2
14	Кол— Кос	2014	768	3136	3037	14	ISBN 978-966-02-7304-7
15	Кот— Куз	2014	712	3177	3061	20	ISBN 978-966-02-7305-4
16	Куз— Лев	2016	711	3004	3078	5	ISBN 978-966-02-7998-8
17	Лег— Лощ	2016	711	2560	2622	9	ISBN 978-966-02-7999-5
18	Лт— Малицький	2017	711	2363	2677	12	ISBN 978-966-02-8303-9
19	Малиш— Медицина	2018	688	2355	2651	7	ISBN 978-966-02-8345-9
20	Медична— Мікоян	2018	688	2059	2315	11	ISBN 978-966-02-8346-6
21	Мікро— Моя	2019	712				ISBN 978-966-02-9001-3
22	Мр— На	2020	712				ISBN 978-966-621-693-2
23	Нг— Ня	2021	832	2665	3096	32	ISBN 978-966-02-9624-4
24	O	2022	944	3000	2911	21	ISBN 978-966-02-9960-3

Redakciya jáámáti

«Zamanagóy Ukraina enciklopediyası» baspa keńesi Dzyuba I.M. (birgeliktegi baslıq), Jukovskiy A.I. (birgeliktegi baslıq), Romaniv O.N. (birgeliktegi baslıq), Jeleznyak N.G. (bas xatker), Baranetskiy V.N., Burkat V.P., Gamkalo I.D., Geec V.M., Golovaxa E.I., Gorbachev D.E., Kotlyar S.P., Grodzinskiy D.M., Isayevich Y.D., Kulchitskiy S.V., Kuras I.F., Litvin V.M., Lisovoy V.S., Makarenko D.E., Shcherba V.M., Marinich A.M., Melnik N.I., Mishanich A.V., Naulko V.I., Onishenko A.S., Paton B.E., Pilipenko V.V., Pirig L.A., Poxodenko V.D., Sergienko I.V., Shidlovskiy A.K.

Ádebiyatlar

• Сущенко Ольга. ""Енциклопедія сучасної України" стане паспортом держави?" // Час.— 25 вересня— 1 жовтня 1997 р.
• Блюміна І. "Трохи з історії енциклопедичних видань у нашій країні" // "Вітчизна".— № 1, 2002 р.— С. 146–147.
• "Перший том "Енциклопедії сучасної України" (ЕСУ) презентуватимуть у конференц-залі Міжнародного фонду "Відродження"" // Хрещатик.— 23 січня 2002 р.— № 9.— С. 1.
• "Презентуется первый том Энциклопедии Современной Украины" // Вечерняя Одесса.— 24 января 2002г.— № 12.— С. 4.
• "Є перший том Енциклопедії сучасної України" // Волинь (м. Луцьк).— 24 січня 2002 р.— № 9.— С. 1.
• Добжанська Б. "Іван Дзюба сказав "А"" // Хрещатик.— 24 січня 2002 р.— № 10 (2021).— С. 1–2.
• "Перший том Енциклопедії сучасної України" // Урядовий кур’єр.— 24 січня 2002 р.— № 15.— С. 1.
• Олтаржевська Л. "Уся Україна— в одній енциклопедії, перший з 25 томів якої вже вийшов у наклад" // Україна молода.— 26 січня 2002 р.
• "Над энциклопедией без гонорара работали более 1000 авторов" // Сегодня.— 28 января 2002г.— № 19.- С. 8.
• Свідзинський А. "Енциклопедичні справи в Україні: досягнення і невдачі" // Розбудова держави.— № 1–4, 2002.— С. 30–43.
• Раскина Е. "Энциклопедия без предубеждений" // ???— 2 лютого 2002 р.— № 4.— С. 17.
• Микола Железняк: "Гортаючи ці сторінки, відчуймо гордість, що ми українці" (інтерв’ю) // Урядовий кур’єр.— 9 лютого 2002 р.— № 27.— С. 7.
• "ЕСУ— енциклопедія сучасної України" // Слово Просвіти.— 15 лютого 2002 р.— № 7.
• Потапенко Ю. "Перша літера "візитівки держави"" // Голос України.— 15 лютого 2002 р.
• Анничев А. "История и современность Украины" // Вечерний Харьков.— 16 марта 2002.— № 30.— С. 3.
• Афанасьєв І. "Енциклопедія сучасної України" // Вечірній Київ.— 20 лютого 2002 р.— С. 6.
• Копистинська Ірина. "Енциклопедію читати— про Україну правду знати!" // Українське слово.— 21–27 лютого 2002 р.— Ч. 8.— С. 13.
• "Енциклопедія дозволяє побачити, в якій країні живемо (Розмова з відповідальним секретарем головної редколегії ЕСУ Миколою Железняком)" // Західний кур’єр.— 12 березня 2002 р.— № 21 (795).— С. 2.
• Блюміна Ірина. "Перша ластівка "Енциклопедії Сучасної України"" // Культура і життя. 20 березня 2002 р.— № 11.— С. 2.
• Woronovycz R. "First volume of Encyclopedia of Modern Ukraine released in Kyiv" // The Ukrainian weekly.— March, 24.— 2002.
• Савченко О. "Помітна подія— I-ий том Енциклопедії сучасної України" // Свобода.— 29 березня 2002 р.— № 13.— С. 17.
• Камінська Оксана. "Багатотомний образ України" // Аудиторія.— 5–11 квітня 2002 р.— Ч. 11.— С. 3.
• Кравець Степан. "Тернополяни в "Енциклопедії Сучасної України"" // Вільне життя.— 20 квітня 2002 р.
• Голда Д. "Повернуті імена" // Зоря.— 5 червня 2002 р.— № 47 (9781).— С. 3.
• "Книга, яка відкриє Україну (Лист І. Дзюби, А. Жуковського, М. Железняка до закордонних українців)" // Свобода.— 16 серпня 2002 р.— № 33.— С.15.
• "У 2002 році планується видати другий і третій томи Енциклопедії Сучасної України (ЕСУ)" // Пульс недели.— 5 вересня 2002 р.— № 36 (119).— С. 2.
• Дзюба С. "У нинішньому році вийдуть другий і третій томи Енциклопедії Сучасної України (ЕСУ)" // Чернігівський вісник.— 12 вересня 2002 р.— № 37.— С. 11.
• "У 2002 році планується видати другий і третій томи енциклопедії сучасної України (ЕСУ)" // Сіверщина. 13 вересня 2002 р.— № 37.— С. 2.
• "Енциклопедія Сучасної України— повниться криниця знань" // Освіта України.— 22 жовтня 2002 р.— № 84.
• Мирошниченко Е. "Николаевцы— в "Енциклопедії Сучасної України"" // Вечерний Николаев.— 2 января 2003г.
• Nevrlý M. [Рецензія] "Encyclopedija Sučasnoji Ukrajiny. Písmeno A. Kyjiv, Nacional’na Academija nauk Ukrajiny 2001". 824 s. // Historický časopis, roč. 51; 2, 2003.
• Nevrlý M. [Рецензія] "Encyclopedija Sučasnoji Ukrajiny. Písmeno A. Kyjiv, Nacional’na Academija nauk Ukrajiny 2001". 824 s. // Slovanský přehled.— 2/2003.
• Корнійчук Володимир. "ЕСУ— це подія у духовному часопросторі України" // Українська музична газета.— Січень— березень 2003 р.— № 1 (43)— С. 7.
• Ł. Semeniuk. "Encyclopedia nowego tysąiclecia" // Над Бугом і Нарвою.— 2008.— № 1 (95).— С. 44–45.
• "Наша енциклопедія цікава тим, що її творять люди з усієї України: В. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень Микола Железняк розповів "Вечірці" про "Енциклопедію Сучасної України" та відродження давніх словників" // Вечірній Київ.— 19 червня 2009 р.— № 80 (18415).— С. 15.

Sırtqı siltemeler

• Институт энциклопедических исследований НАН Украины
• Энциклопедия современной Украины
• Гіржов Віктор. Енциклопедія сучасної України представлена в Москві // День.— 2007.— 19 січня.